Відразу розставимо усі крапки над "і" – ні про жодне (чергове) зникнення професіонального клубу з футбольної мапи України не йдеться. Принаймні не цього разу і щонайменше не зараз. Днями Другу лігу сколихнули відчутні пертурбації. Таврія, яка пішла на зимову перерву другою в турнірній таблиці, затіяла реструктуризацію. Мета амбітна – підвищення в класі. На "чужому святі" випало поживитися й Енергії.

     Обидві команди виступають у Групі Б Другої ліги. Керівники клубів домовилися про співпрацю у розвитку футбольної інфраструктури в регіоні. Йдеться про шефство над місцевою ДЮСШ та ремонтні роботи на стадіоні. Команди вже запланували проведення спільних зимових зборів і навіть кількість футболістів рахують як один колектив (наразі їх загалом 27-28 осіб). Як це можливо в рамках одного дивізіону та наявності очних матчів – загадка.

     Бюрократичну проблему остаточно може вирішити вихід однієї з команд у Першу лігу, на що, очевидно, і розраховує керівництво. Президент Таврії Едуард Репілевський в інтерв'ю для SportArena чітко окреслив ієрархію: "Наші надії на те, що Таврія буде розвиватися і грати на вищому рівні, а поруч і Енергія буде рости, отримає підтримку у вигляді юних вихованців місцевого футболу, зможе дати дорогу в спорт нашим талантам".

     Насправді для Енергії такий перебіг подій не виглядає дискримінацією. Це навіть вигідно. Клуб нарешті здобуде стабільність. Буде покірно розвивати футболістів для Таврії і робити це у належних умовах. Перспективи – сіріше нікуди! Але ж ідеться про найяскравіший клуб не лише Другої ліги, а й усього українського футболу. Енергія регулярно постачала шок-контент та кріпові історії для вітчизняних ЗМІ. Тепер це ризикує зникнути. У стабільному клубі історії, про які розповімо згодом, просто неможливі. За команду можна лише порадіти, але принаймні ваш автор із сумом втрачає єдиний український колектив, за яким було цікаво і хотілося стежити.

Як Тоттенхем...

Розпочнемо з короткого екскурсу в історію. Енергія базується у Новій Каховці – невеликому місті (близько 50 тисяч людей). Населений пункт не може похизуватися визначною історією, адже був заснований лише у 1950 році. Більшість жителів були робітниками, які працювали над будівництвом Херсонської ГЕС. Власне, саме при колективі електростанції у 1952-му і виникла футбольна команда, яку через п'ять років під свою опіку взяв електромашзавод. Це була типова практика для СРСР. Тим же періодом датовані найбільші досягнення в історії команди – дві перемоги в чемпіонаті УРСР серед колективів фізкультури (1964, 1972) та два Кубки цієї ж організації (1979, 1982). Спробувала Енергія власні сили і на професіональному рівні, протягом чотирьох бувши учасником першості СРСР серед команд класу "Б" (1967 – 1971р.).

     Зі здобуттям Україною Незалежності, клуб вирушив у самостійне плавання. Однак такі зміни стали для команди надто важкими, після 1995-го Енегрія не грала навіть в аматорському чемпіонаті України. Лише у 2010 році колектив повернувся на мапу змагань національного рівня, і вже у сезоні-2010/11 команда з Нової Каховки була серед учасників Другої ліги, де виступає й досі. От і маємо український аналог Тоттенхема з культової фрази у фільмі "Залягти на дно в Брюгге". "Лайном ти не був, але й до вершини не дістався. Як Енергія..."

     Останні кілька років командою опікувався агробізнесмен Аріф Мустафаєв, який був президентом клубу. Наразі шефство над Енергією взяла на себе міська рада на чолі з мером Нової Каховки. Не так давно у правоохоронців виникали підозри щодо правомірності дій чиновників. Прокуратура навіть перевіряла фінансові потоки клубу на предмет "відмивання" грошей. Тепер допомога Таврії зменшить тиск на бюджет міста, а команді додасть впевненості у своєму майбутньому.

Однак, питання прозорості фінансування Енергії, як не дивно, не буде головним у цьому тексті. Ви просто повинні розуміти контекст, оскільки заплутане питання з власниками та скромні можливості команди у минулому не одноразово ставали причиною, через яку колектив потрапляв у курйозні ситуації. Якщо постежити за клубом з Нової Каховки більш пильно, стане зрозуміло, що саме вона і є український футбол. Футбол з нотками рок-н-ролу та авантюри, відсутністю прозорості та впевненості у завтрашньому дні, але такий, за яким хочеться стежити і за який весело уболівати.

Олег Федорчук – був ідеальним тренером для Енергії

     Зміна ідентичності почалася із ключової постаті. Можливо, ви ніколи й нічого не чули про новокаховський клуб, але, якщо ви  прийшли на футбольний сайт, то ім'я вже колишнього головного тренера команди вам точно знайоме. Олег Федорчук перебрався у Нову Каховку на початку лютого 2016 року, але став популярним не завдяки своїй тренерській роботі. Схоже, фахівець, до всього, ще й компанійський чоловік, а українські ЗМІ на цьому збиткують. Не так давно у вітчизняній журналістиці був справжній тренд – звертатися до Федорчука за коментарем ледь не з будь-якого питання, а Олег Вікторович нікому не відмовляв і ледь не став людиною мемом – абсолютним експертом футболу і не тільки.

     Справді, Федорчук вміє "присмалити" навіть на прес-конференціях, що вже говорити, коли йому ставлять провокативні питання... Ніколи не лізе по слово до кишені і не боїться когось образити. У нього навіть немає пієтету щодо Динамо. Фахівець свого часу тренував там юнаків і, за його словами, пішов проти системи і був одним із перших, хто покинув київський клуб сам.

     Варто визнати, висловлювання Федорчука цікаво читати. Звісно, виглядає дещо комічно, коли наставник середняка Другої ліги дає поради таким персонам, як Юрген Клопп та Жозе Моурінью, але ж, чорт забирай, – це справді круто. Визнає Олег Вікторович, що його норов заважає побудувати більш успішну кар'єру. "Моє правдолюбство мені ж і заважає. Не всі президенти клубів будуть терпіти тренера, який їм говорить те, що є насправді. Зараз дуже багато керівників, які хочуть самі керувати. А зі мною важко це робити, у мене були серйозні конфлікти з президентами", – зізнавався керманич Енергії.

У Новій Каховці 59-річний фахівець отримав команду, яку фактично й уособлює. Однак Федорчук цим не зловживав. Завжди захищав свій клуб і своїх футболістів та з повагою ставиться до суперників, навіть коли вони самі цього не роблять. Зрештою, за гучними словами, що він повністю змінив би стиль гри Манчестер Юнайтед, ховається не лише самоіронія, але й професіоналізм. Колишні підопічні відзначають сучасний підхід до тренерського процесу – контроль м'яча, націленість на атаку та швидкий футбол. Зрештою, не просто так Федорчук ставав найкращим тренером року ПФЛ у 2017-му.

Тепер Федорчук тренуватиме Таврію, але за час роботи з Енергією став настільки вагомою персоною у клубі, що зараз особисто займається пошуком спадкоємця на свою посаду. Він упевнено говорить про вимоги до потенційних кандидатів та про завдання, які їм доведеться виконувати. Одне можна сказати точно – таку яскраву персону новокаховський клуб точно більше не заманить.

Топ-10 причин любити Енергію

1. Федорчук проти арбітрів. Матч проти ФК Мир у серпні 2017-го. Гравці Енергії заробили пенальті. Арбітр Павло Сальніков дочекався, поки господарі реалізували 11-метровий і скасував взяття воріт. Боковий суддя покликав до себе головного, після чого рефері поставив вільний удар без перебиття пенальті. Це дуже не сподобалось Олегу Федорчуку, який відштовхнув асистента арбітра.

"Арбітри не могли вийти з роздягальні. Вивезли їх, по суті, в багажнику. Розпочалася погоня". Полум’яне інтерв’ю Олега Федорчука про скандальний матч Енергія – Мир.

"Я побачив, що за боковим суддею женеться уболівальник, а прибіг за допомогою він до мене. Природно, я вболівальника відштовхнув, а поліцейські його забрали. Потім я підійшов до цього ж арбітра і сказав: "Дивись, синку, до чого призводить ваше суддівство. Іди суди, а не тікай зі стадіону. Ви натворили – тепер вигрібайте". Я його просто взяв за руку і сказав, щоб він не ховався за моєю спиною", – пояснював свій вчинок Федорчук.

2. Бомбардир зі зламаною рукою. Владислав Вакулінський зламав руку вже на другій хвилині матчу проти Гірника у серпні 2018-го, щоправда одразу замінений не був, а відіграв ще 15 хвилин, за які встиг відзначитись голом. Команда голеодора таки перемогла, а він після отримання допомоги медиків навіть повернувся на стадіон. "Ми його замінили, а в другому таймі він вже прийшов до нас з лікарні з гіпсом", – прокоментував інцидент Олег Федорчук.

3. Фартовий голкіпер. Матч проти Кристала у листопаді 2019-го. Наставник Енергії Олег Федорчук на 88-й хвилині зустрічі випустив на поле замість півзахисника Михайла Кривича запасного воротаря Владислава Логовського.

"Ми вирішили, що він фартовий – це четверта гра, в якій ми його використовуємо і не програємо. Це суто психологічний хід для того, щоб показати своїй команді, що ми – сильний колектив. Це варто сприймати як психологічний жест впевненості тренерського штабу", – пояснив Федорчук.

4. Оригінальні проводи на пенсію. Схоже, у колишнього наставника Енергії особливе ставлення до воротарів. Тренер голкіперів Вадим Жуков (1974 року народження) у сезоні-2017/18 відновив кар'єру гравця, а новокаховський клуб зробив своєму заслуженому ветерану гідні і оригінальні проводи.

     Жуков вийшов на поле в стартовому складі на матч проти Таврії, ставши найстаршим голкіпером того розіграшу ПФЛ, провів перепасовку і під оплески був замінений на свого молодшого колегу вже на 1-й хвилині. Команди вишикувалися у два ряди і разом з публікою під овації провели Вадима з поля.
Ця заміна стала найранішою у сезоні в усіх професійних лігах чемпіонату України (Прем'єр-ліга, Перша ліга, Друга ліга), а також однією з найбільш ранніх в історії вітчизняних чемпіонатів за всю історію.

5. Рекорд результативності. 28 квітня 2017-го – історична дата для українського футболу. У цей день Енергія буквально знищила запорізький Металург. Той матч завершився з рахунком 13:1 на користь команди з Нової Каховки. Стільки м'ячів у чемпіонатах України ніколи не забивали.

"Вони просто потрапили під гарячу руку". "Клозе із Нової Каховки" – про те, як забити 14 голів в одному матчі і перевершити всі рекорди

6. "Душ" після матчу. Середина вересня 2019 року. У 4 турі позаминулорічного розіграшу Другої ліги Енергія в гостьовому матчі перемогла краматорський Авангард-2 з рахунком 2:1. Після поєдинку футболісти гостей були змушені митись у місцевій відкритій водоймі. Причиною казусу стала аварія трубопровіду в Краматорську, через яку вода не подавалась у частину міста, де був розташований стадіон.

7. Штраф через пластикову пляшку. У вересні 2019-го КДК УАФ оштрафував Енергію на 25 тисяч гривень. Причиною такого достатньо суворого покарання стала кинута з трибун пластикова пляшка, яка влучила у бокового арбітра матчу проти ВПК Агро (2:4).

На своїй сторінці у Фейсбук клуб з Нової Каховки опублікував звернення до вболівальників, у якому повідомив, що виплата штрафу не дозволить витратити цю суму на таку необхідну техніку для проведення прямих трансляцій домашніх матчів команди.

8. Пожежа в автобусі. Інцидент трапився, коли команда їхала на контрольний матч в Одесу. Коли футболісти з Нової Каховки під'їжджали до Миколаєва, машини, які проїжджали повз, сигналізували про несправність автобуса. Після зупинки водій побачив, що з задньої частини транспортного засобу виривається полум'я і дим. Як виявилося, загоряння сталося через спеку

Завдяки організаторським здібностям головного тренера Олега Федорчука і його помічників, вдалося швидко вивести футболістів, поки водій займався ліквідацією пожежі. У підсумку обійшлося легким переляком, Енергія навіть змогла доїхати до Одеси, де у спарингу обіграла Реал Фарму – 3:1.

9. "Мобільний" футбол. Вже встигли подумати, що курйози траплялися виключно після приходу в команду Олега Федорчука? Ловіть спростування з 2015 року. Це був товариський матч проти Олімпіка, який запам'ятався завдяки захиснику Енергії Володимиру Козленку. Футболіст вийшов на поле з мобільним телефоном і прямо впродовж матчу з кимось розмовляв. Злі язики відразу заговорили про уточнення ставок, але все виявилося куди банальніше – гравець займався врегулюванням якихось сімейних проблем.

10. Бомбардирський антирекорд. За усі 29 років існування Другої ліги саме Енергія наразі є лідером за кількістю автоголів – 14 (стільки ж у Іллічівця-2). Серед команд, які досі функціонують, найкращі шанси наздогнати новокаховський колектив у Вереса та Гірника-Спорт – у обох зараз по 11 м'ячів, забитих у власні ворота. Окрім того, лише трьом футболістам вдавалося оформити дубль з автоголів. Звісно, серед них опинився гравець Енергії. Богдан Куксенко у вересні 2020-го завдав поразки своїй команді у матчі проти Миколаєва-2 (1:2).

Замість висновку

     Насправді, я щиро сподіваюся, що у цієї історії буде хороше продовження і жодного завершення. Таврія впевнено зробить крок туди, де і належить бути першому чемпіону незалежної України. А в Новій Каховці припиняться усі ці трешові інциденти. Енергія й раніше робила ставку на молодь, але тепер знатиме, для чого і для кого вона розвиває гравців. А самі футболісти більше не будуть задумуватися про завершення кар'єри, як свого часу було із Дмитром Шасталом.

football24.ua